Спецпроект

Помер 100-річний священик, який вишивав ікони

Відомий науковець, автор численних вишиваних ікон, хоругв, риз священик УГКЦ отець доктор Дмитро Блажейовський помер 23 квітня у Львові.

 

Дмитро Блажейовський народився на Лемківщині 21 серпня 1910 року.

У 1933 році він з Праги пішки прийшов до Риму на прощу. Дорогою почув українську пісню. Співали семінаристи з колегії святого Йосафата. Це його настільки вразило, що вирішив і собі там вчитися.

З 1947 року священик жив у США, у 1973 році знову повернувся до Риму. Вишивав з шістдесяти років. Вишивані ікони священика можна побачити у Франції, Італії, Ватикані, Бразилії, Німеччині та інших країнах.

6 травня 1999 року відкрив у Львові власний музей вишиваних ікон та образів (пр-кт Чорновола, 2а).

21 серпня  2010 року громадськість відзначила 100-річчя о. Дмитра Блажейовського у Національному театрі ім. М.Заньковецької у Львові. Того ж року нагороджений Папською медаллю "Христос - наш мир".

Джерело: РІСУ

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.