Спецпроект

У Львові відкрили пам'ятник ліквідаторам аварії на ЧАЕС

Пам'ятник героям-ліквідаторам аварії на ЧАЕС відкрили у вівторок на території Львівського державного університету безпеки життєдіяльності МНС України з нагоди 25-річчя аварії на Чорнобильській АЕС.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Пам'ятник зображає пожежника, що захищає дитину від удару розколотого атомного ядра, навколо якого летять журавлі.

Авторами пам'ятника стали скульптори Володимир Залясько і Віталій Люта та архітектор Людмила Глуховецькa.

Ректор університету Михайло Козяр заявив під час виступу, що насамперед це пам'ятник тим випускникам колишнього Львівського пожежного училища, які віддали своє здоров'я - а нерідко й життя - рятуючи людей від Чорнобильської катастрофи.

"У цій катастрофі постраждали мільйони, і її наслідки могли б стати набагато сумніше, якби не героїзм пожежників, військових, міліціонерів, шахтарів, медиків, кинулися на ліквідацію аварії і врятували мільйони життів" - підкреслив Козяр.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.