Спецпроект

МАЙЖЕ 60% УКРАЇНЦІВ ВВАЖАЮТЬ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ

Близько 60% жителів України погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом українського народу.

За результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", які сьогодні озвучив на прес-конференції в агенції "Інтерфакс-Україна" директор групи Олексій Антипович, 58% респондентів вважають Голодомор геноцидом народу. Не згодні з таким визначенням 29%, не визначилися - 13%.

За словами Антиповича, за останній рік спостерігаються певні коливання настроїв українців у даному питанні. Так, у березні 2010 року з тезою про геноцид погодився 61% опитаних, у січні 2011 року їхнє число зменшилося до 53%, а в квітні знову збільшилася - до 58%.

У регіональному розрізі тезу про геноцид розділяють близько 90% жителів Заходу України, 70% півночі і центру і майже 50% східного регіону.

Що стосується указу третього президента України Віктора Ющенка про присвоєння лідеру Організації українських націоналістів Степану Бандері звання "Герой України", то за останній рік змінилася кількість громадян, які підтримують або не підтримують його скасування.

Зокрема, за скасування указу в березні 2010 року виступали 53% респондентів, а в квітні 2011-го їх кількість зменшилася до 51%. Натомість збільшилася кількість тих, хто проти скасування документа про присвоєння Бандері звання Героя - з 28 до 32%.

Визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за незалежність України не підтримує близько половини (49%) опитаних (73% - на півдні країни). 27% респондентів (72% - на заході країни) визнають таку ідею.

Що стосується партійного розподілу прихильників ідеї визнання ОУН-УПА учасниками визвольної боротьби, то вимальовується наступна картина: близько 90% прихильників ВО "Свобода", майже 50% - партій "Фронт змін", "Громадянська позиція" і "Батьківщина", близько 40% - партії УДАР.

Дослідження проводилося з 30 березня по 9 квітня 2011 року. Були опитані 2000 респондентів у віці від 18 років на території всіх областей України, Криму, Києва і Севастополя. Статистична похибка становить не більше 2,2%.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.