Спецпроект

Канадські українці просять Януковича ветувати закон про червоні прапори

Відновлення та вшанування символів тоталітарного минулого справляє негативний вплив на виховання молодого покоління та є неприйнятним у цивілізованих і демократичних державах.

Про це йдеться в офіційному листі Конгресу українців Канади (КУК) до президента України Віктора Януковича.

Вчора президент КУК (однієї з найбільших організацій української діаспори) Павло Ґрод надіслав листа президенту України Віктору Януковичу з проханням "накласти вето на цей провокаційний законодавчий акт (про вивішування червоних прапорів 9 травня - ІП), тим самим довівши громадянам України та світовій громадськості, що повернення символів тоталітарного минулого неможливе, а розвиток України як вільної демократичної держави є незворотнім".

"Використання червоного прапора під час заходів вшанування буде негативно сприйнято світовою громадськістю", - наголошують впливові представники діаспори.

Януковича застерегли, що "цей закон спровокує розкол в українському суспільстві, спричинить громадські безлади в країні, тим самим зневаживши пам'ять мільйонів тих, хто загинув під час Другої світової війни та від радянських і нацистських репресій".

Більше половини українців - за червоні прапори. Молодь проти

"Відновлення та вшанування символів тоталітарного минулого справляє негативний вплив на виховання молодого покоління та є неприйнятним у цивілізованих та демократичних державах. Такі кроки завдають значної шкоди міжнародній репутації України і ставлять під сумнів прагнення керівництва держави розірвати зв'язок із тоталітарним минулим", - підкреслив Павло Ґрод від імені 1,2 мільйонів українців, які живуть в Канаді.

Копії листа також було надіслано прем'єр-міністру Канади Стівену Гарперу та президенту Світового конґресу українців Євгенові Чолію.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.