Спецпроект

Канадські українці просять Януковича ветувати закон про червоні прапори

Відновлення та вшанування символів тоталітарного минулого справляє негативний вплив на виховання молодого покоління та є неприйнятним у цивілізованих і демократичних державах.

Про це йдеться в офіційному листі Конгресу українців Канади (КУК) до президента України Віктора Януковича.

Вчора президент КУК (однієї з найбільших організацій української діаспори) Павло Ґрод надіслав листа президенту України Віктору Януковичу з проханням "накласти вето на цей провокаційний законодавчий акт (про вивішування червоних прапорів 9 травня - ІП), тим самим довівши громадянам України та світовій громадськості, що повернення символів тоталітарного минулого неможливе, а розвиток України як вільної демократичної держави є незворотнім".

"Використання червоного прапора під час заходів вшанування буде негативно сприйнято світовою громадськістю", - наголошують впливові представники діаспори.

Януковича застерегли, що "цей закон спровокує розкол в українському суспільстві, спричинить громадські безлади в країні, тим самим зневаживши пам'ять мільйонів тих, хто загинув під час Другої світової війни та від радянських і нацистських репресій".

Більше половини українців - за червоні прапори. Молодь проти

"Відновлення та вшанування символів тоталітарного минулого справляє негативний вплив на виховання молодого покоління та є неприйнятним у цивілізованих та демократичних державах. Такі кроки завдають значної шкоди міжнародній репутації України і ставлять під сумнів прагнення керівництва держави розірвати зв'язок із тоталітарним минулим", - підкреслив Павло Ґрод від імені 1,2 мільйонів українців, які живуть в Канаді.

Копії листа також було надіслано прем'єр-міністру Канади Стівену Гарперу та президенту Світового конґресу українців Євгенові Чолію.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.