Спецпроект

Українці за кордоном назвали червоний прапор поверненням до тоталітаризму

6 травня Світовий конгрес українців висловив обурення рішенням Верховної Ради України про офіційне використання червоного прапора, назвавши його поверненням до тоталітаризму.

Про це повідомила прес-служба СКУ.

"СКУ глибоко стривожений політичною незрілістю та національною несвідомістю народних депутатів, які на 20-му році незалежності України прийняли зміни до Закону щодо легалізації червоного прапора", - йдеться у заяві.

На думку СКУ, депутати, які проголосували за ці зміни, "уможливили пропагування в Україні символіки радянської імперії, тоталітаризм якої засудило міжнародне співтовариство, та заявили про бажання повернути Україну до комуністичного авторитарного режиму".

"Прийняття рішення про офіційне використання червоного прапора є наругою над пам'яттю мільйонів українців, що постраждали внаслідок більше ніж 70-літнього панування в Україні тоталітарного комуністичного режиму, - вважає президент СКУ Євген Чолій. - Цей режим під своїм червоним прапором здійснював геноцид українського народу, руйнував українські церкви, знищував українських діячів науки і культури та всякі прояви українського національного духу".

Світовий Конгрес Українців представляє інтереси більше 20 мільйонів українців та об'єднує в своєму складі українські організації із 32-ох країн світу. Заснований у 1967 році, СКУ був визнаний неурядовою організацією в Економічній та Соціальній Раді Організації Об'єднаних Націй у 2003 році.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.