Спецпроект

На параді до Дня Перемоги червоний прапор пронесли перед державним

Під час урочистої ходи Хрещатиком з нагоди вшанування 66-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні прапор Перемоги несли попереду державного, синьо-жовтого прапора.

Червоний прапор був установлений на БТР, який їхав першим, повідомляє УП.

Потім пронесли штандарти чотирьох українських фронтів.

Третіми йшли воїни почесної варти Міноборони з державним прапором України.

Святкову колону очолив президент Віктор Янукович. Також в урочистостях взяли участь прем'єр Микола Азаров, спікер Володимир Литвин, глава Київської міськдержадміністрації Олександр Попов.

Під час урочистої ходи "Марш Перемоги" столицею проїхали БТР, танк Т-34, автомобілі "Вілліс", ГАЗ-67 з гарматами ПТА та ЗІС-5 з гарматою ЗІС-3.

Як відомо, 21 квітня Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає вивішування 9 травня поряд з державним прапором червоний прапор перемоги.

Станом на 10 ранку 9 травня на офіційному сайті президента Віктора Януковича відсутня інформація про підписання президентом цього закону.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.