Спецпроект

Поки у Львові палили червоні прапори, в Донецьку палили стяг ОУН

9 травня в Донецьку під час мітингу, присвяченого Дню Перемоги, зірвали і затоптали чорно-червоний прапор ОУН (революційної).

Інцидент відбувся біля меморіального комплексу "Визволителям Донбасу", повідомляє "Остров".

Люди, вбрані у форму повітряно-десантних військ, кинули під ноги і потоптали чорно-червоний прапор бандерівського крила ОУН.

 Поширена (очевидно, і серед організаторів провокації в Донецьку) думка, що це прапор УПА, не відовідає дійсності. Прапором УПА був жовто-синій, а червоно-чорний прапор - партійний

Провокативна акція була здійснена під час покладання квітів до Вічного вогню.

Потім розірваний прапор прив'язали до "джипу" і машина поїхала на Саур-Могилу, щоб, як пояснили учасники акції, там спалити "фашистську нечисть".

Нагадаємо, що сьогодні біля міськради Львова молоді люди з символікою партії "Свобода" палили червоні прапори.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.