Спецпроект

Поки у Львові палили червоні прапори, в Донецьку палили стяг ОУН

9 травня в Донецьку під час мітингу, присвяченого Дню Перемоги, зірвали і затоптали чорно-червоний прапор ОУН (революційної).

Інцидент відбувся біля меморіального комплексу "Визволителям Донбасу", повідомляє "Остров".

Люди, вбрані у форму повітряно-десантних військ, кинули під ноги і потоптали чорно-червоний прапор бандерівського крила ОУН.

 Поширена (очевидно, і серед організаторів провокації в Донецьку) думка, що це прапор УПА, не відовідає дійсності. Прапором УПА був жовто-синій, а червоно-чорний прапор - партійний

Провокативна акція була здійснена під час покладання квітів до Вічного вогню.

Потім розірваний прапор прив'язали до "джипу" і машина поїхала на Саур-Могилу, щоб, як пояснили учасники акції, там спалити "фашистську нечисть".

Нагадаємо, що сьогодні біля міськради Львова молоді люди з символікою партії "Свобода" палили червоні прапори.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.