Спецпроект

У Черкасах відкрили пам'ятник солдатам Праги-1968

Пам'ятник солдатам, які загинули під час введення радянських військ у Чехословаччину в 1968 році, встановлено у центрі Черкас біля каплиці Стрітення Господнього і пам'ятного знаку воїнам-афганцям.

Як розповів кореспонденту УНІАН один з ініціаторів встановлення пам`ятника Олександр Митянін, пам'ятний камінь із чорного габро було відкрито в урочистій обстановці за участю учасників введення військ до Чехословаччини. На пам'ятнику зображено один з танків із символічним номером "1968".

Тим часом найбільша скульптура Черкас - монумент "Батькіщина-мати" на Пагорбі Слави - може повторити долю пам'ятника засновникам Києва і розвалитися. У черкаського монументу за 36 років проржавів металевий каркас.

Про це йдеться у повідомленні на офіційному сайті черкаської ТРК "Вікка". Заступник голови Черкаської обласної організації товариства з охорони пам'яток історії і культури Василь Люленко зазначив, що 10-метровий монумент вже помітно похилився праворуч.

Свого часу спеціальна комісія, яка обстежувала скульптуру, виявила, що частина внутрішнього металевого каркасу, який утримує пам'ятник у вертикальному положенні, вже непридатна. Корозія роз'їдає метал. Та ще й фундамент під 10-метровою скульптурою ненадійний.

На думку Люленка, капітального ремонту монумент "Батьківщина-матір" потребував ще десять років тому. Члени Черкаської обласної організації товариства з охорони пам'яток історії і культури неодноразово ходили до мерів Черкас і просили виділити кошти на ремонт монументу.

Всі тільки обіцяли, але кошти не знайшли. За мінімальними підрахунками, ремонт скульптури обійдеться щонайменше у 300 тис. грн.

Заступник міського голови Черкас Олексій Леонов зазначив, що щороку відповідальне підприємство оглядає монумент, де потрібно, укріплює та фарбує монумент. Якщо ж буде необхідність - обов'язково збереться комісія, яка проведе обстеження монументу "Батькіщина-мати".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.