Спецпроект

Навіть юристи розуміють, що війни довкола минулого спричиняють війни в майбутньому

Війни навколо української історії можуть спричинити розпад країни. Українці мають позбавити довіри усіх політиків, які намагаються переписати історію на той чи інший лад.

Про це заявив голова правозахисної організації "Спільна мета" Руслан Бортнік, повідомляє прес-служба організації.

"Адже кожен політичний режим в Україні починав зі знищення минулого і переписування української історії. Тому вона наразі являє собою багатошарове нашарування оціночних суджень, політичних міфів й, навіть, відвертої неправди, - сказав правозахисник. - Подальші спекуляції на історичному ґрунті ведуть до повної деморалізації суспільства і падінню рівня патріотизму серед молоді".

На думку Бортніка, українське суспільство як "єдність людей, об'єднаних єдиним духовним простором" на очах перестає відтворюватися в майбутнє: старше покоління відходить, а молодше маргіналізується серед хаосу протирічних цінностей й відсутності суспільного компромісу.

"Така ситуація в майбутньому, коли нинішня молодь займе ключові посади у суспільстві, загрожує призвести до розпаду України, або відділення від неї певних регіонів, - вважає правозахисник. - Уже сьогодні це призводить до побоїщ на вулицях Львова".

"Україна має перейти до "фінського варіанту" розгляду історії, коли пам'ятники і символи усіх епох добре вживаються разом, а суспільство з однаковою повагою відноситься до усіх сторінок історії своєї держави. При цьому державою переслідуються будь-які спроби радикального маніпулювання минулим, відродження чи схвалення ідеологій чи режимів, засуджених міжнародною спільнотою", - підкреслив експерт.     

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.