Спецпроект

До замаху на папу Івана Павла ІІ причетне КГБ - італійські журналісти

Замах на Папу римського ІванаПавла II у 1981 році могли організувати за участі Комітету державної безпеки (КГБ) СРСР.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на польське радіо.

Італійський журналіст Фердінандо Імпозімато і суддя у відставці Сандро Проввізіонато опублікували книгу "Напад на Папу", в якій виклали свою версію замаху.

Згідно з книгою, замах на Івана Павла II було організовано Радянським Союзом та здійснено за допомогою спецслужб Болгарії і турецької мафії. Автори стверджують, що в КГБ також планували замах на лідера руху "Солідарність" Леха Валенсу під час його візиту до Риму в січні 1981 року.

Польське радіо не уточнює, яким чином автори книги прийшли до таких висновків.

Іван Павло ІІ - ким він був до того, як став Папою

Як повідомлялося, раніше журналіст італійської газети "Репуббліка" Марко Ансальдо спільно з турецькими кореспондентом Ясеміном Таскина опублікували книгу "Вбити Папу: правда про замах на Івана Павла II".

За їхньою версією, замах організували члени групи "Сірі вовки" з ненависті до Заходу, а також, щоб кинути виклик турецькому керівництву, яке активно співпрацювало з західними країнами.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.