Спецпроект

У Дніпропетровську сплюндрували пам'ятник жертвам Голокосту

У Дніпропетровську невідомі пошкодили пам'ятник євреям - жертвам Голокосту, розстріляним у роки Другої світової війни.

Про це розповіли в центрі громадських зв'язків ГУ МВС України в Дніпропетровській області, повідомляє УП з посиланням на "Радіо "Свобода".

Невідомі зробили хуліганський напис білою фарбою і намалювали свастику.

На місці події побувала слідчо-оперативна група та керівництво міліції Дніпропетровського міськуправління.

Правоохоронці встановили, що плюндрування пам'ятника сталося в ніч на 17 травня.

Міліція розшукує зловмисників та вирішує питання про порушення кримінальної справи за статтею "Хуліганство".

За даними з дніпропетровської єврейської громади, у балці біля ботанічного саду, де наразі стоїть пам'ятник, у жовтні 1941 року були розстріляні 11 тисяч євреїв.

Торік у Дніпропетровську розбили меморіальну таблицю, присвячену цим трагічним подіям.

У січні 2011 року у Дніпропетровську сплюндрували хрест на могилі бійців Української Народної республіки.

Міліція не спромоглася знайти вандалів у жодному з випадків.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.