Спецпроект

Реставратори відновили напис з воріт Освєнцима

Польські реставратори півтора роки відновлювали напис Arbeit macht frei ("Праця звільняє") з воріт концентраційного табору Освєнцим.

Вкрадена у 2009-ому реліквія надійшла до фахівців у дуже поганому стані, повідомляє ТСН. Реставраторам меморіального комплексу "Аушвіц-Біркенау"  знадобилося близько півтора роки для ретельних відновлювальних робіт.

Вони включали в себе фотографування в ультрафіолетовому та інфрачервоному спектрах, тестування різних частин на розтяжність і дослідження найдрібніших деформацій металу. Остаточно про завершення робіт можна буде говорити після нанесення на поверхню антикорозійного покриття.

За словами предcтавників меморіального комплексу, найімовірніше, напис на колишнє місце повертати не будуть, а відправлять ​​на експозицію у виставковий зал, який поки знаходиться в процесі добудови.

Головний вхід у концентраційний табір "Аушвіц-Біркенау"

Остаточне рішення про долю реліквії, тим не менш, поки не прийнято. Наразі на воротах колишнього концтабору оригінальний напис замінений копією.

Правда про Оскара Шиндлера

Табличка, розташована на вході до музею Освєнцима, була вкрадена 18 грудня 2009. Через три дні напис, розпилений на три частини, знайшли в 600 кілометрах від музею.

Всього у справі про крадіжку були затримані і засуджені до різних термінів ув'язнення п'ять громадян Польщі, які безпосередньо брали участь у викраденні, а також підданий Швеції, який був організатором злочину. Замовник злочину, імовірно також зі Швеції, поки залишається на волі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.