Спецпроект

Реставратори відновили напис з воріт Освєнцима

Польські реставратори півтора роки відновлювали напис Arbeit macht frei ("Праця звільняє") з воріт концентраційного табору Освєнцим.

Вкрадена у 2009-ому реліквія надійшла до фахівців у дуже поганому стані, повідомляє ТСН. Реставраторам меморіального комплексу "Аушвіц-Біркенау"  знадобилося близько півтора роки для ретельних відновлювальних робіт.

Вони включали в себе фотографування в ультрафіолетовому та інфрачервоному спектрах, тестування різних частин на розтяжність і дослідження найдрібніших деформацій металу. Остаточно про завершення робіт можна буде говорити після нанесення на поверхню антикорозійного покриття.

За словами предcтавників меморіального комплексу, найімовірніше, напис на колишнє місце повертати не будуть, а відправлять ​​на експозицію у виставковий зал, який поки знаходиться в процесі добудови.

Головний вхід у концентраційний табір "Аушвіц-Біркенау"

Остаточне рішення про долю реліквії, тим не менш, поки не прийнято. Наразі на воротах колишнього концтабору оригінальний напис замінений копією.

Правда про Оскара Шиндлера

Табличка, розташована на вході до музею Освєнцима, була вкрадена 18 грудня 2009. Через три дні напис, розпилений на три частини, знайшли в 600 кілометрах від музею.

Всього у справі про крадіжку були затримані і засуджені до різних термінів ув'язнення п'ять громадян Польщі, які безпосередньо брали участь у викраденні, а також підданий Швеції, який був організатором злочину. Замовник злочину, імовірно також зі Швеції, поки залишається на волі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.