Спецпроект

Діаспора закликала Євросоюз повпливати на пропаганду тоталітаризму в Україні

Світовий конгрес українців (СКУ), який об'єднує діаспору із 32 країн світу, занепокоєний пропагуванням тоталітаризму в Україні.

Про це йдеться в листі СКУ, який оприлюднив Центр досліджень визвольного руху.

"Фундаментальні пан'європейські ідеали були виплекані протягом спільної історії Європи, зокрема в 20-му столітті, - наголошують українці світу, посилаючись на ряд декларацій та резолюцій, в яких Європа засуджує сталінізм. - Ці ідеали включають свободу, верховенство права, повагу до людських прав та, як наслідок, відкинення тоталітарних режимів минулого і сучасного".

Зважаючи на символічну роль України як нині головуючої держави в Комітеті міністрів Ради Європи та в майбутньому - ОБСЄ, СКУ закликав європейське співтовариство вимагати від владних структур України негайно засудити всі форми прославлення сталінізму та припинити пропагування символів комуністичного тоталітарного режиму.

Відповідні офіційні звернення СКУ надіслав Президенту Європейського Парламенту Єжи Бузеку, Президенту Європейської Ради Герману ван Ромпею, Президенту Європейської Комісії Жозе Мануелю Баррозу, генеральному секретарю Ради Європи Торбйорну Ягланду, чинному голові ОБСЄ Аудронюсу Ажубалісу та іншим чиновникам Євросоюзу.

Нагадаємо, що раніше СКУ назвав голосування ВР щодо червоного прапора 9 травня "поверненням до тоталітаризму".

Світовий Конгрес Українців представляє інтереси більше 20 мільйонів українців та об'єднує в своєму складі українські організації із 32-ох країн світу. Заснований у 1967 році, СКУ був визнаний неурядовою організацією в Економічній та Соціальній Раді Організації Об'єднаних Націй у 2003 році.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.