Спецпроект

Гузар: Червоний прапор – це не символ України, це символ знущання

Колишній голова Української греко-католицької церкви, кардинал Любомир Гузар вважає, що сутички 9 травня у Львові були заздалегідь спланованою провокацією.

Про це він сказав в ефірі "5 каналу", повідомляють Українські новини.

"Мені здається, на 2 речі потрібно звернути увагу. Перше - виглядає... що вся ця акція у Львові була дуже точно, уважно підготовлена і була певна, так сказати, режисура...", - сказав кардинал.

Крім того, Гузар зазначив, що про спланований характер безладів може говорити й те, наскільки швидко і широко поширилася інформація про них і про начебто нетерпимість у Західній Україні.

Він також зазначив, що цього дня умисно було використано почуття людей які по-різному сприймають події Другої світової війни, зокрема тієї частини, яка критично налаштована до символіки колишнього СРСР, такої як червоний прапор.

"Червоний прапор - це символ тих часів. Це не символ України. Це не символ свободи. Це символ знущання. Це символ дуже тяжких для нашого народу часів. Справжнього повного поневолення. Але це замовчується. Немов усе закінчилося 1945 року, а потім настав прекрасний час свободи", - підкреслив екс-голова УГКЦ.

Гузар вважає, що як влада, так і представники окремих політичних сил мають розуміти, що в Україні є тільки один державний прапор, а використання під час неполітичних акцій іншої символіки тільки нагнітає напруження.

Як відомо, у суботу Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.