Спецпроект

Гузар: Червоний прапор – це не символ України, це символ знущання

Колишній голова Української греко-католицької церкви, кардинал Любомир Гузар вважає, що сутички 9 травня у Львові були заздалегідь спланованою провокацією.

Про це він сказав в ефірі "5 каналу", повідомляють Українські новини.

"Мені здається, на 2 речі потрібно звернути увагу. Перше - виглядає... що вся ця акція у Львові була дуже точно, уважно підготовлена і була певна, так сказати, режисура...", - сказав кардинал.

Крім того, Гузар зазначив, що про спланований характер безладів може говорити й те, наскільки швидко і широко поширилася інформація про них і про начебто нетерпимість у Західній Україні.

Він також зазначив, що цього дня умисно було використано почуття людей які по-різному сприймають події Другої світової війни, зокрема тієї частини, яка критично налаштована до символіки колишнього СРСР, такої як червоний прапор.

"Червоний прапор - це символ тих часів. Це не символ України. Це не символ свободи. Це символ знущання. Це символ дуже тяжких для нашого народу часів. Справжнього повного поневолення. Але це замовчується. Немов усе закінчилося 1945 року, а потім настав прекрасний час свободи", - підкреслив екс-голова УГКЦ.

Гузар вважає, що як влада, так і представники окремих політичних сил мають розуміти, що в Україні є тільки один державний прапор, а використання під час неполітичних акцій іншої символіки тільки нагнітає напруження.

Як відомо, у суботу Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.