Спецпроект

День Героїв у Тернополі відзначили з червоно-чорними стрічками

23 травня у Тернополі всі працівники міської ради, комунальних підприємств та освітніх закладів прийшли на роботу у вишиванках.

Як повідомили кореспонденту УНІАН в прес-службі міської ради, з відповідною ініціативою виступив міський голова Сергій Надал.

На його думку, національне вбрання підкреслить урочистість Свята Героїв, яке відзначається цього дня.

"Ми повинні пам'ятати своїх героїв... Тому я закликав усіх свідомих українців відсвяткувати День Героїв у вишиванках, а червоно-чорними стрічками на одязі та транспорті солідаризуватись з відзначенням цього свята", - прокоментував свою ініціативу Надал.

Довідка: Свято Героїв відзначають 70 років. Святкувати його 23 травня постановив у 1941 році ІІ-ий Великий Збір ОУН для відродження в українців героїчного духу минулих поколінь.

Травень для свята обрали тому, що саме цього місяця загинуло найбільше націонал-патріотів. Зокрема, 4 травня 1924 року загинув головний ідеолог державної самостійності України початку ХХ століття Микола Міхновський, 25 травня 1926 року - Симон Петлюра, 23 травня 1938 року - засновник і провідник ОУН Євген Коновалець.

В роки німецької, а згодом радянської окупації це свято відзначалося у підпіллі. Із проголошенням незалежності України його святкування відновлено.

На початку 2000-х років обласні ради західних областей затвердили це свято як офіційне.

Червоно-чорний прапор - партійний символ "бандерівського" крила ОУН - так званої ОУН революційної.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.