Спецпроект

КРИМСЬКА МІЛІЦІЯ ПОКРИВАЄ "ЧОРНИХ АРХЕОЛОГІВ"?

Республіканський комітет Криму з охорони культурної спадщини не може домогтися від міліції порушення кримінальних справ за фактами розграбування могильників на території півострова.

Cиловики регулярно відмовляються порушувати справи за заявами про діяльність "чорних археологів", повідомляє "Новий регіон".

Останній приклад - постанова, затверджена начальником Бахчисарайського райвідділу кримського главку міліції Куртіміновим, яким за результатами перевірки було відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою комітету з охорони спадщини.

При цьому сама перевірка встановила факт незаконної діяльності "чорних археологів" на території пам'ятки національного значення - городища "Бакла". Міліція встановила, що на території, яка дійсно відноситься до Бахчисарайського історико-культурного заповідника, є три ями глибиною 1-1,5 метра, проте безпосередньо до поховання копачі ще не дійшли. Таким чином, був зроблений висновок, що фактичної шкоди заповіднику не завдано.

Ба більше - ті, хто проводив перевірку, визнали, що можуть встановити особи правопорушників, але це не вплинуло на остаточне рішення правоохоронців.

Кримські вчені неодноразово закликали правоохоронців втрутитися в ситуацію, що склалася, проте часто міліціонери на місцях відкрито стають на бік правопорушників. Активізація діяльності гробокопачів-нелегалів збіглася з передачею боротьби з ними від СБУ у виняткову компетенцію міліції.

Тепер "чорні археологи" стали вести розкопки під виглядом співробітників Служби безпеки України, про що на нараді з питання розграбування пам'ятників археології заявив декан історичного факультету Таврійського національно університету, керівник Мангупської археологічної експедиції Олександр Герцен.

За його даними, переважна більшість об'єктів, які піддаються розграбуванню, перебуває на державних землях лісгоспів і заповідників.

"Ми від цих відомств жодного сигналу про протиправні дії не маємо, - наголосив Герцен. - Зате, якщо ви зайдете в ліс просто так прогулятися, вас дуже скоро зустріне людина у формі і не просто поцікавиться, а ще зажадає відшкодувати завдані державі збитки. І ось цей самий "заповідний" ліс грабіжники переривають гектарами".

За словами вченого, ця ситуація дуже типова для всіх об'єктів археології Криму.

Нагадаємо, що у квітні 2011 року невідомі виставили на інтернет-аукціон відкопаний архів УПА, за який "чорні археологи" хотіли 500 тисяч грн.

У грудні 2010 року шведська поліція вперше затримала чорних археологів, які грабували скарби вікінгів на острові Готланд. Порушникам закону загрожує до чотирьох років ув'язнення.

У листопаді 2010 року голова Державної служби з питань національної культурної спадщини України Андрій Вінграновський заявив, що проблему "чорних" археологів Криму можна вирішити тільки за допомогою центральної влади України, і тому в уряді України планується створення міжвідомчої комісії, яка буде займатися проблемою чорної археології на півострові.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.