Спецпроект

Чорним археологам, які відкопали скарб вікінгів, висунуто звинувачення у крадіжці

Людям, які викопали на шведському острові Готланд і намагалися продати біля тисячі срібних монет епохи вікінгів, загрожує ув'язнення.

Перед шведським судом за звинуваченням у грабежі постануть п'ятеро чоловіків віком від 40 до 45 років, які за допомогою металошукача знайшли і розграбували cкарб із близько 1000 срібних монет часів Середньовіччя.

Про це повідомляє шведський портал The Local.

"Чорні археологи дратували нас багато років, - сказав Майвор Естерґрен, керівник департаменту археології адміністрації острова Готланд, де знайшли скарб. - І порушення кримінальної справи хоча б проти кількох із них - приємний успіх".

Скарб складався приблизно з двох тисяч монет , датованих 1060-ими роками - переважно німецьких, англійських і данських. Злодії забрали половину.

"Це типовий скарб епохи вікінгів на Готланді", - сказав Естерґрен.

Чорні археологи знайшли скарб у полі. Зазвичай спадок грабіжників-вікінгів не щадився часом, тому дуже складно виявляти пограбування скарбів і заводити кримінальні справи.

Розкрити цю справу слідчим допомога випадковість. Поміж покинутих археологами-нелегалами монет знайшли частину розп'яття з XI-го сторіччя, а кількома днями пізніше колекціонери країни (і, очевидно, поліцейський інформатор поміж них - Історична Правда) отримали електронного листа з фоткою іншої частини розп'яття.

Порівняльний аналіз довів, що знахідка і фото - дві частини однієї речі.

"Особа, яка надіслала листа, підозрювалася у спробі продати розп'яття, - сказав прокурор Матс Вильборґ. - І вона привела нас до іншої особи, яка мала стосунок до Готланду".

Під час рейду островом слідчі виявили трьох чоловік з металодетекторами, лопатами і рюкзаками. Перевірка їхніх комп'ютерів і GPS-обладнання довела, що вони мають стосунок ще до двох розграбованих скарбів на Готланді.

Затриманих звинуватили у підготовці і здійсненні незаконного розграбування археологічної пам'ятки, що загрожує тюремних ув'язненням на строк до чотирьох років. Трьох із п'яти обвинувачених слідство вважає організаторами злочинної мережі з розграбування срібних скарбів.

"У нас іще ніколи не було такої справи, - каже прокурор Вильборґ. - Ми вперше зайшли аж так далеко".

Для чорних археологів з металошукачами острів Готланд є справжньою золотою жилою. Відкопані тут монети потім продають через шведські та іноземні спеціалізовані веб-сайти. А дещо навіть на солідних європейських аукціонах.

Кеннет Мандерґрен, координатор з питань злочинів над культурною спадщиною Національної поліції Швеції, описує чорну археологію як величезну і складну проблему.

"Злочини здійснюються вночі, у полі, за допомогою металодетекторів. Як правило, грабіжники знають територію і знають ціну тому, за чим полюють. Це не пересічні громадяни, які просто шукають старовинні монети", - пояснив він, - А при кожному розграбуванні скарбу ми втрачаємо інформацію про наше минуле".

Дивіться також інші матеріали за темою "Чорні археологи"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.