Спецпроект

Чорним археологам, які відкопали скарб вікінгів, висунуто звинувачення у крадіжці

Людям, які викопали на шведському острові Готланд і намагалися продати біля тисячі срібних монет епохи вікінгів, загрожує ув'язнення.

Перед шведським судом за звинуваченням у грабежі постануть п'ятеро чоловіків віком від 40 до 45 років, які за допомогою металошукача знайшли і розграбували cкарб із близько 1000 срібних монет часів Середньовіччя.

Про це повідомляє шведський портал The Local.

"Чорні археологи дратували нас багато років, - сказав Майвор Естерґрен, керівник департаменту археології адміністрації острова Готланд, де знайшли скарб. - І порушення кримінальної справи хоча б проти кількох із них - приємний успіх".

Скарб складався приблизно з двох тисяч монет , датованих 1060-ими роками - переважно німецьких, англійських і данських. Злодії забрали половину.

"Це типовий скарб епохи вікінгів на Готланді", - сказав Естерґрен.

Чорні археологи знайшли скарб у полі. Зазвичай спадок грабіжників-вікінгів не щадився часом, тому дуже складно виявляти пограбування скарбів і заводити кримінальні справи.

Розкрити цю справу слідчим допомога випадковість. Поміж покинутих археологами-нелегалами монет знайшли частину розп'яття з XI-го сторіччя, а кількома днями пізніше колекціонери країни (і, очевидно, поліцейський інформатор поміж них - Історична Правда) отримали електронного листа з фоткою іншої частини розп'яття.

Порівняльний аналіз довів, що знахідка і фото - дві частини однієї речі.

"Особа, яка надіслала листа, підозрювалася у спробі продати розп'яття, - сказав прокурор Матс Вильборґ. - І вона привела нас до іншої особи, яка мала стосунок до Готланду".

Під час рейду островом слідчі виявили трьох чоловік з металодетекторами, лопатами і рюкзаками. Перевірка їхніх комп'ютерів і GPS-обладнання довела, що вони мають стосунок ще до двох розграбованих скарбів на Готланді.

Затриманих звинуватили у підготовці і здійсненні незаконного розграбування археологічної пам'ятки, що загрожує тюремних ув'язненням на строк до чотирьох років. Трьох із п'яти обвинувачених слідство вважає організаторами злочинної мережі з розграбування срібних скарбів.

"У нас іще ніколи не було такої справи, - каже прокурор Вильборґ. - Ми вперше зайшли аж так далеко".

Для чорних археологів з металошукачами острів Готланд є справжньою золотою жилою. Відкопані тут монети потім продають через шведські та іноземні спеціалізовані веб-сайти. А дещо навіть на солідних європейських аукціонах.

Кеннет Мандерґрен, координатор з питань злочинів над культурною спадщиною Національної поліції Швеції, описує чорну археологію як величезну і складну проблему.

"Злочини здійснюються вночі, у полі, за допомогою металодетекторів. Як правило, грабіжники знають територію і знають ціну тому, за чим полюють. Це не пересічні громадяни, які просто шукають старовинні монети", - пояснив він, - А при кожному розграбуванні скарбу ми втрачаємо інформацію про наше минуле".

Дивіться також інші матеріали за темою "Чорні археологи"

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"