Спецпроект

Княгиня Романова подякувала українцям за "збереження спільної історії"

Голова Російського імператорського дому велика княгиня Марія Романова під час перебування в Севастополі відзначила важливість збереження історії.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Я рада бачити, що наша спільна історія зберігається, і важливо, щоб ми могли передати її наступним поколінням, щоб ми залишилися дружні", - сказала Романова під час зустрічі в Севастопольській міській державній адміністрації з виконуючим обов'язки голови МДА Сергієм Живодуєва і головою Севастопольської міської ради Юрієм Дойниковим.

Високопоставлена ​​гостя висловила також слова подяки за те, що пам'ять про її сім'ю зберігається. "Мені так приємно бачити, що пам'ять моєї родини не забута, що ви досі наступними поколіннями вчите нашу спільну історію, і що ви дозволяєте, щоб моя сім'я теж брала участь у цій історії", - зазначила глава Російського імператорського будинку.

За словами великої княгині Романової, її батьки казали, що Севастополь - "біле місто, у ньому добрі люди, які тебе завжди зустрічають".

Зі свого боку в.о. голови адміністрації Живодуєв сказав, що "історію не можна переробити".

Голова міськради Дойников зазначив, що "севастопольці дуже раді гостям, які допомагають зберігати історію, нагадують про те, що було в історії руського, радянського, російського, українського народу". "Ми вдячні тим, хто своїми візитами дозволяє нам цю історію відновлювати, і на прикладах історії виховувати нове покоління", - сказав Дойников.

Під час перебування в Севастополі Марія Романова поклала квіти до пам'ятника імператриці Катерині та оглянула історичні місця міста.

Нагадаємо, що велику княгиню в Україну запросив президент Янукович і митрополит УПЦ МП Володимир (Сабодан). В Сімферопольському аеропорту її зустрічав і син президента Віктор Янукович. Це перший візит Романової у нашу державу.

ДОВІДКА:

Марія Романова - дочка голови Російського імператорського будинку у вигнанні Володимира Романова (син російського великого князя Кирила Володимировича, що прийняв в 1924 році титул всеросійського імператора у вигнанні, онук імператора Олександра II) та його дружини Леоніди Багратіон-Мухранської. В даний час проживає в Іспанії. У 1989 році була проголошена своїм батьком спадкоємицею Російського престолу.

Близькі родичі і слуги останнього Російського імператора Миколи ІІ разом із монархом, який перед цим зрікся престолу, були знищені більшовиками в червні 1918 року на Уралі. Вони канонізовані РПЦ як страстотерпці. Після їхньої смерті Кирило Володимирович став старшим членом династії. Цікавий момент - під час Лютневої революції 1917 року, коли Микола ІІ зрікся влади, Кирило виступив проти "царського режиму", вдягнувши червоний бант.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.