Спецпроект

Львівська міліція не хоче охороняти пам'ятник Бандері - Тягнибок

Міліція "погрожує перестати охороняти" пам'ятник лідеру Організації українських націоналістів Степану Бандері у Львові.

Про це заявив журналістам лідер партії "Свобода", депутат Львівської облради Олег Тягнибок, повідомляє "Ukranews".

За його словами, відповідний лист написав начальник Львівського міськуправління міліції Станіслав Броневицький.

"Ми не будемо вам охороняти пам'ятник Бандері, раз ви такі", - процитував слова Броневицького Тягнибок.

Як відомо, патруль міліції біля пам'ятника Бандері став чергувати через якийсь час після його відкриття в жовтні 2007 року. 

У січні цього року львівська міліція послабила охорону Монумента Слави, який піддається актам вандалізму . Відтоді пам'ятник охороняють тільки в нічний час. При цьому пам'ятник Бандері охороняють цілодобово.

9 травня біля Пагорба Слави й Марсового поля у Львові сталися зіткнення між представниками націоналістичних сил і представниками партій КПУ, "Батьківщина", "Русское единство". У конфлікт втрутилася міліція.

У зіткненнях постраждали 17 осіб. Один із членів "Свободи" був госпіталізований із кульовим пораненням із травматичного пістолета.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.