Спецпроект

Попов не став звертатися до прокуратури щодо знищення "Київської фортеці"

Голова КМДА Олександр Попов не звернувся до прокуратури всупереч вимогам комісії з розслідування законності проведення робіт на території Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця".

Комісія просила Попова, щоб прокуратура перевірила законність підстав для видачі дозвільної документації на будівництво зони гостинності до Євро-2012 на території Київської фортеці, нагадав член комісії, голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Фактично комісія, яку створив Попов, прийняла два важливі рішення: попросила НСК "Олімпійський" припинити роботи, а Попова - звернутись до Прокуратури . На жаль, і "Олімпійський", і Попов проігнорували звернення комісії", - заявив Бригинець.

Нагадаємо, зазначена комісія створена через конфлікт між Національним музеєм "Київська фортеця" і НСК "Олімпійський", що в рамках будівництва зони гостинності захопив близько 2 га музейних територій.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.  

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.