Спецпроект

Анонс: фотоальбом про видобуток нафти на Галичині

У Львові презентують фотоальбом інженера-нафтовика, який працював у Бориславі між двома світовими війнами.

3 червня 2011 р., у Центрі міської історії у Львові відбудеться відкриття виставки "Покинутий альбом: Борислав Станслава Рахфала". Початок о 19:00 годині.

У рамках презентації проекту "Покинутий альбом", 03 червня о 17:30, відбудеться лекція професора Марека Янчика (м. Краків, Музей історії фотографії) на тему "Фотографія як документ дилем сучасності".

В основу проекту "Покинутий альбом" лягли фотокартки із домашнього альбому інженера нафтової промисловості Станіслава Рахфала, який випадково знайшли у Бориславі кілька років тому. На виставці представлені також інші документи про галицьке промислове місто періоду 20-30 рр. минулого сторіччя.

 Запрошення від ініціаторів

На той час Борислав уже втратив славу "галицького Клондайку", однак з 1921 по 1925 рік було зафіксовано ситуативний ріст видобутку "чорного золота". На ґрунті цих оптимістичних показників виникали надії на те, що у міста є майбутнє. Ілюзії про стратегічну важливість нафтового басейну у Східній Галичині повністю розвіялися лише після Другої світової війни. 

Станіслав Рахфал (1887-1971) належав до промислової інтелігенції, яка керувала нафтовидобувною галуззю міста. Випускник "Львівської політехніки", він з 1921 року працював на підприємствах бориславсько-дрогобицького нафтового басейну.

В 1944 році, коли Червона армія вдруге прийшла до Борислава, він був змушений рятуватися від переслідувань і поспішно виїхав до Кросна. У своєму домі інженер залишив багато цінних речей, в тому числі й альбом фотографій. У ньому, окрім сімейних фото, збереглися атмосферні портрети робітників та цікаві види промислового міста, обличчя якого сьогодні повністю змінилося.        

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.