Спецпроект

Анонс: міжнародний форум про початок війни Третього рейху з СРСР

До 70-ї річниці нападу німецького вермахту на СРСР німецький федеральний фонд "Пам'ять, Відповідальність та Майбутнє" та Інститут глобальних та європейських студій Лейпцига вперше в Україні проведуть міжнародний форум "Історичної Майстерні Європи".

Тема форуму звучить як "1941 рік: німецька нищівна війна в Україні та її учасники", повідомляють організатори заходу.

Форум відбудеться вчетверте - до цього він проходив у Лейпцигу, Вроцлаві та Вільнюсі.

Молоді науковці з усієї Європи дискутуватимуть в Києві про сучасну європейську історію, з акцентом на Другій Світовій Війні та її учасниках на території України. З особливою увагою буде розглянуто тему Голокосту, долі українських євреїв під час Голокосту та стан пам'яті в українському суспільстві про Голокост.

Під час Міжнародного Форуму відбудеться декілька публічних заходів, на які запрошують усіх зацікавлених:

21.06.2011: Лекція Франка Голчевскі "Визволення чи окупація? Німці та українці в 1941 року", модератор: Георгій Касьянов.

22.06.2011: Показ фільму "Назви своє ім'я" (2006) реж. Сергій Буковський. Український фільм тематизує Голокост на основі інтерв'ю зі свідками.

23.06.2011: Подіумна дискусія "1941 рік: німецька нищівна війна, Голокост та українське суспільство". В дискусії прийматимуть участь історики з Києва, Мюнхена і Гамбурга - Франк Гольчевскі, Венді Ловер, Андрій Портнов та Юрій Шаповал.

Вхід на всі заходи вільний. Початок - о 19 годині. Всі дискусії будуть перекладатися українською. Попередньо просять зареєструватися на oleksandra.bienert А gmx.de

Міжнародний Форум проводиться у партнерстві з представництвом Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.