Спецпроект

Пам'ятник Третьому Українському фронту розмалювали під комікси (ФОТО)

Невідомий графітчик розмалював пам'ятник Радянській армії в болгарській столиці Софії, перетворивши бійців на персонажів американських коміксів.

Про це повідомляє болгарська інформаційна агенція Standart News.

Невідомий розмалював фарбами одну з двох скульптурних композицій, розташованих в основі монумента, спорудженого в 1954 році на честь 10-ої річниці визволення Болгарії від нацистів.

В результаті радянські солдати і офіцери перетворилися на Джокера з гвинтівкою (герой серії коміксів про Бетмена), Діда Мороза з автоматом ППШ і біноклем, Супермена з пістолетом ТТ, клоуна Рональда Макдональда (символ відомої мережі фаст-фудів) із прапором США в руках, Капітана Америку з кулеметом Дегтярьова і двох розфарбованих артилеристів.

Автор "рімейка" підписав свою роботу болгарською: "В ногу з часом". 

Так було...

 ...і так стало. Фото: dnevnik.bg

Цей пам'ятник, розташований неподалік Софійського університету і парламенту Болгарії, протягом усієї пострадянської історії країни був предметом суперечок.

Монумент являє собою фігуру радянського солдата, який тримає ППШ, з двох сторін біля нього стоять чоловік і жінка - відповідно, болгарські селянка й робітник. Його висота перевищує 30 метрів.

 Загальний вигляд пам'ятника

Новина про розмальований пам'ятник Радянській армії спричинила створення в соціальних мережах Болгарії груп прихильників і противників відновлення монумента, повідомляє BFM.ru.

За даними найбільшого болгарського телеканалу "БТВ", сюжети про подію випустили ЗМІ в США, Канаді, Великобританії та Австралії.

Супермен закликає в атаку

У поліції є фото підозрюваного "у процесі роботи", він оголошений в розшук. Поліція наполягає на максимальній сумі штрафу за подібне порушення - 5 тисяч левів (близько 29 тисяч грн).

 Солдат Третього Українського став Джокером із кривавою посмішкою

Під час Другої світової війни Болгарія була союзником гітлерівської Німеччини. 8 вересня 1944 року війська Третього Українського фронту розпочали наступ на територію країни. При цьому вони не зустріли жодного опору. 9 вересня у Софії відбувся державний переворот - нова влада оголосила війну Третьому рейху.

 Замість радянської червоної зірки з'явилася біла американська

Нагадаємо, що у грудні 2010 року в Києві було осквернено Вічний вогонь на могилі Невідомого солдата. Одну з жінок, які смажили на могилі яєчню, було взято під варту. Могила Невідомого солдата і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.