Спецпроект

У Львові на білбордах зрівняли сталінізм і нацизм (ФОТО)

У Львові відзначають День скорботи і вшанування пам'яті жертв нацистського та комуністичного режимів в Україні. У зв’язку з цим від сьогодні у місті з’явилась соціальна реклама на білбордах.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

"Червень 1941 року був трагічним для Львова. Адже львів'яни однаково постраждали як від нацистського, так і комуністичного режимів під час Другої світової війни, - зазначив заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів. - Була винищена значна частина населення міста. В'язниці і концтабори однаково використовувалися НКВД і гестапо. Це однакові за своїми злочинними діями сили. Тому ми вшановуємо пам'ять людей, які безневинно загинули в цей час від їхніх рук".

 Фото: zaxid.net

На білборді розміщено дві фотографії: жертв комуністичного та нацистського режиму.

Зокрема, на соціальній рекламі проілюстровано страту людей 30 червня 1941 року в тюрмі "на Лонцького" та страту в березні 1942 року позаду Львівського театру опери та балету.

Окрім того, у місці розвішано білборди "Пам'ять без агресії. Спротив без насильства"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.