Спецпроект

Анонс: акція проти чиновників, які дезінформують ЮНЕСКО

Завтра, 23 червня, о 10-00 відбудеться акція протесту проти дезінформації українськими чиновниками керівництва ЮНЕСКО щодо реального стану збереження історичних пам'яток у Києві.

Про це повідомляє громадянська ініціатива "Збережи Старий Київ".

За сприяння української сторони та ряду будівельних компаній у Парижі вже готують проект рішення ЮНЕСКО щодо України, який базується на відвертій брехні, авторами котрої є цілком конкретні особи в Україні, стверджують представники ЗСК.

Вони називають "сумнівні або відверто брехливі" тези, що їх повідомила ЮНЕСКО українська сторона:

- у Києві нібито діє мораторій на будівництво в центральних частинах міста;

- щодо будівлі на Кловському узвозі, 7 (котрий "затіняє" Лаврську
дзвіницю) нібито винесено резолюцію Держкультспадщини;

- будівництво в історичній частині Києва здійснюється під контролем прем'єра та міськдержадміністрації (тоді виходить, що знесення садиби Казанського , зведення будинку на Театральній та вертолітний майданчик на Парковій алеї - це їхні проекти).

Щоб спростувати цю дезінформацію, акція пройде у формі фотовиставки просто неба біля представництва ООН в Україні (адреса - Кловський узвіз, 1), де буде продемонстровано найбільш кричущі факти нищення об'єктів культурної спадщини столиці, що знаходяться під охороною
ЮНЕСКО.

Мета фотовиставки - продемонструвати ЮНЕСКО (яке є структурним підрозділом ООН), що реальний стан справ не відповідає тій інформації від українських чиновників, котрі вони надають в центральний офіс ЮНЕСКО.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.