Спецпроект

У Києві відкрили пам'ятник Пилипу Орлику (ФОТО)

Пам'ятник українському гетьману Правобережної України Пилипу Орлику, автору конституції 1710 року, відкрито сьогодні у Києві.

Як передає кореспондент "Інтерфакс", пам'ятник являє собою композицію, що складається з двох елементів: пам'ятника гетьману і козацької атрибутики. Біля постаменту встановлена ​​бандура, на постаменті - козацькі шаблі і надірваний прапор, котрий майорить на вітрі.

Пам'ятник встановлено на перетині вулиць Пилипа Орлика та Липської в урядовій частині Києві.

Як пояснив один з авторів пам'ятника народний художник України скульптор Анатолій Кущ, "немає волі без того, щоб її захищати".

П. Орлик зображений у багатому вбранні XVIII століття, ліва рука спирається ну тумбу з паперами і булавою, а в правій руці - перо. За словами А. Куща, одяг і атрибути історично ідентичні. На постаменті пам'ятника також встановлено родовий герб гетьмана.

Культурна композиція виконана з бронзи і граніту. Вона розташована таким чином, що між пам'ятником та прапором є прохід, котрим починається сквер.

 Фото: КМДА

За словами голови Київської міської державної адміністрації Олександра Попова, на роботи по зведенню пам'ятника і впорядкування прилеглого скверу витрачено приблизно 9-10 млн грн з державного бюджету.

Конкурс щодо пам'ятника оголошено в 2006 році, однак безпосередні роботи почалися лише в 2011 році - після звернення суддів Конституційного суду до президента з проханням прискорити зведення пам'ятника до 15-річчя з дня прийняття Конституції України.

Після смерті гетьмана Івана Мазепи козацька старшина обрала (5 квітня 1710 року) Пилипа Орлика гетьманом Правобережної України.

Під час цих виборів були проголошені складені ним "Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького" (Pacta et Constitutiones legum libertatumqe Exercitus Zaporoviensis), що одержали в українській історіографії назву "Конституція Пилипа Орлика".

 Вхід у сквер на Липській

Нагадаємо, що цього року Верховна Рада прийняла рішення на державному рівні відсвяткувати 300-річчя Олешківської Січі, заснованої запорозькими козаками - прихильниками гетьмана Івана Мазепи.

Наступного тижня буде відкрито пам'ятник Пилипу Орлику у Швеції.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.