Спецпроект

300-річчя "мазепинської" Січі святкуватиметься на державному рівні

Верховна Рада вирішила відзначити на державному рівні 300-річчя Олешківської Січі.

Про це повідомляє офіційний сайт ВР.

Постанова про 300-річчя передбачає створення організаційного комітету з підготовки та проведенню ювілею, затвердження плану заходів і виділення потрібних коштів із державного та місцевого бюджетів.

"У 2011 році Олешківській Січі виповнюється 300 років, - йдеться в пояснювальній записці до проекту постанови. - Історичне значення Олешківської Січі важко переоцінити, це не тільки явище вітчизняної історії, це визначне явище європейської та загальносвітової історії".

У 1709 році запорожці на чолі з кошовим отаманом Костянтином Гордієнком взяли участь у військово-політичному виступі за незалежність України разом з гетьманом Іваном Мазепою.

Після поразки під Полтавою й руйнування російськими військами Чортомлицької Січі запорожці вимушені були перейти під протекторат Кримського ханства й "сіли Кошем" на лівому, татарському березі Дніпра. Так виникла Олешківська Січ на місці сучасного Цюрупинська.

Отож, Олешки на майже два десятки літ перетворились у значний політичний центр Козацької держави. Вони підтримували стосунки з Кримським ханством, Стамбулом, Бендерами, Шведським королівством, Річчю Посполитою...

Та чи не найважливіший етап у житті Олешківсьої Січі тих далеких часів - пряма їх участь у створенні "Конституції прав свобод Запорозького війська", більше знаної під назвою "Конституція Пилипа Орлика".

Не зайве нагадати основні її пункти: проголошення незалежності України від Польщі та Москви; обрання парламенту, який мав скликатись тричі на рік, обмеження влади гетьмана тощо.

Лише в 1734 році козаки змогли повернутися на рідну землю Запорожжя, де заснували останню, Підпільненську Січ, ліквідовану за царським наказом у 1775 році.

На даний час площа Січі, що збереглась, дорівнює приблизно 0.5 га. Археологічними розкопками на Олешківській Січі сезонів 1991-1992 років виявлено близько 1000 предметів, які відносяться до матеріальної культури козацтва.

Розкопки можна вважати унікальними, бо з восьми подібних поселень залишилося лише три: Хортиця, Кам'янська та Олешківська Січі. Решта поховані хвилями штучних дніпровських розливів.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.