Спецпроект

У Києві хочуть знести 150-річний будинок на Подолі

Унiкальний зразок пам'ятки архiтектури Києва в стилiстицi "провiнцiйного класицизму" на розi Нижнього Валу та вул. Житньоторзької пiдготовлено до зносу до 29 червня для будiвництва на його мiсцi п'ятиповерхового житлового будинку.

Про це агенції "Iнтерфакс" повiдомив архiтектор, член українського комiтету ICOMOS, вiце-президент Київської органiзацiї Нацiональної спiлки архiтекторiв України Георгiй Духовичний.

За його словами, необхiдно вимагати зупинити знесення для термiнового перегляду i визначення легiтимностi дозволiв та погоджень, наданих Київською мiськдержадмiнiстрацією, керованою командою Леонiда Черновецького щодо будинку на вул. Н.Вал, 17/6 (кияни мають пам'ятати цей двоповерховий будинок - через перехрестя від Житнього ранку, навпроти автостанції Поділ - ІП).

Крiм того, Г.Духовичний додав, що ця пам'ятка архiтектури за своє майже 150-рiчне життя перенесла три вiйни, двi окупацiї, двi революцiї та радянську владу. Вона зберегла первинний декор iз рiзьбленої деревини та поверхневий декор з вiнцевим карнизом середини XIX столiття.

Її розташування на територiї Державного iсторико-архiтектурного заповiдника "Древнiй Київ" надає їй особливий статус збереження.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.