Спецпроект

На Черкащині відкрили пам'ятний знак воїнам Армії УНР (ФОТО)

В місті Звенигородка Черкаської області відбулось освячення пам'ятного знаку "Воїнам Армії УНР - уродженцям Звенигородського повіту".

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка", яка була ініціатором зведення пам'ятного знаку.

Урочистий захід відкрив Станіслав Лячинський - науковий співробітник місцевого краєзнавчого музею, який розповів про козацькі традиції Звенигородщини.  

Після виступу пана Лячинського розпочалась панахида за воїнами Армії УНР, яку відправив панотець Василь Карп'юк (УАПЦ).

 Плита, укріплена на камені знаку

Священник зауважив непослідовність місцевих можновладців, які до цього часу не спромоглися відновити давні назви вулиць Звенигородки, що донині носять імена червоних командирів, радянських діячів-організаторів Голодомору.

Нагадаємо, що у травні в Києві було відкрито пам'ятник офіцерам Армії УНР - уродженцям столиці.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.