Спецпроект

Сепаратистський президент Криму повернувся через 16 років

Після 16 років вигнання до Сімферополя в суботу прибув перший та останній президент Республіки Крим Юрій Мєшков.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на Радіо Свобода.

На сімферопольському залізничному вокзалі екс-президента автономної республіки зустрічали кілька його колишніх соратників із Республіканського руху Криму, який у середині 1990-х років контролював владу на півострові.

Мєшков відмовився спілкуватися з журналістами, пообіцявши зробити це після того, як врегулює родинні питання.

Разом із тим, він передав через соратників, які його зустрічали, що що має намір після 6 липня провести ряд зустрічей з кримськими виборцями і вважає за доцільне ініціювати кампанію з відновлення колишньої кримської Конституції зразка 1992 року, яка гарантувала Криму конфедеративні відносини з Україною.

Про сепаратиста Мєшкова читайте в статті "Холодна війна за Крим"

Нагадаємо, що лідер кримських сепаратистів Юрій Мєшков перебував на посаді президента Республіки Крим з лютого 1994 року по березень 1995 року, коли за рішенням центральної влади України посада кримського президента була ліквідована.

Місяць тому дружина Мєшкова покінчила з собою, викинувшись із вікна багатоповерхового будинку.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.