Спецпроект

Плани відкрити музей у бункері Гітлера викликали суперечки - The Times

Плани відкрити музей у Вінниці в бункері, яким користувався Гітлер, викликали бурхливі суперечки в українській політиці.

Про це повідомляє "Ліга" з посиланням на британську The Times.

Адміністрація Вінниці хоче перетворити руїни штабного бункера "Вервольф" в туристичний атракціон, пояснює журналіст Тоні Гелпін. Це величезний комплекс, де тричі за період війни зупинявся Гітлер.

"Лідери Компартії заявляють, що влада створює свого роду "магніт" для неонацистів, які боготворять фюрера. За їхніми словами, відвідувачам запропонують приміряти нацистську форму і сфотографуватися на тлі прапора зі свастикою", - йдеться в статті.

Співробітниця Вінницького музею війни Катерина Висоцька, зі свого боку, сказала, що ці ідеї були відкинуті. Президент Янукович закликав вирішити суперечку шляхом місцевого референдуму, тож відкриття музею відкладено.

Власне, на поверхні землі від "Вервольфу" залишилися тільки плавальний басейн та уламки бетонних плит: відступаючи в 1944 році, німці підірвали майже всі об'єкти. "Однак три підземні бункери залишаються недослідженими: радянське керівництво виявило, що входи в них заміновані, і запечатало їх", - пише газета. На території є комплекс 14 тисячам робітників-рабів - військовополонених і місцевих жителів - яких німці винищили при відступі з бункера.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.