Спецпроект

Помер старший син останнього імператора Австро-Угорщини

4 липня у віці 98 років помер найстарший син останнього правлячого імператора Австро-Угорщинини Карла фон Габсбурга - Отто фон Габсбург.

Про це УНІАН повідомили в Івано-Франківській Фундації імені короля Юрія, посилаючись на прес-службу Фундації Габсбургів.

Отто фон Габсбург помер у себе вдома у Пьокінгу на Штарнберзькому Озері (Баварія, Німеччина).

Він був довгостроковим депутатом Європарламенту та почесним президентом Міжнародної панєвропейської унії. З 1979 по 1999 рік представляв у Європарламенті Християнсько-Соціалістичний Союз.

Отто фон Габсбург народився 20 листопада 1912 року у Райхенау (Нижня Австрія) у сім`ї ерцгерцога Карла та ерцгерцогині Ціти. Після падіння монархії Габсбургів сім`я потрапила у вигнання в Швейцарію, пізніше на острів Мадейра, де імператор Карл помер 1 квітня 1922 року.

Отто фон Габсбург вважався запеклим ворогом націонал-соціалістів та намагався зашкодити приєднанню Австрії до німецького Рейху. Перед тим, як німецькі війська окупували Австрію, він виїхав до США.

Після Другої світової війни Отто фон Габсбург повернувся до Європи та жив у Пьокінгу, брав активну участь у європейській політиці та намагався прискорити поширення Євросоюзу на Схід.

У 2006 році Отто фон Габсбург відвідав Україну, побував у Чернівцях, Коломиї, Івано-Франківську та Києві. За поданням Міністерства закордонних справ України нагороджений орденом Ярослава Мудрого. Він тоді наголошував: "Європа не буде до кінця Європою, поки в спільних процесах не почне брати участь Україна".

Отто фон Габсбург був одружений з принцесою Регіною фон Саксен-Майнінген, яка померла в лютому 2010 року. Пара з 1954 року проживала в Пьокінгу, у них було семеро дітей, 22 онуків і двоє правнуків.

Отто фон Габсбург буде похований у Відні, у Склепі капуцинів, у імператорському склепі династії Габсбургів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.