Спецпроект

Археологи проти будь-якого будівництва біля Десятинної

Відбудовувавати Десятинну церкву не можна не лише через те, що це суперечить міжнародному і українському законодавству, але й тому що на Старокиївській горі неможливе жодне будівництво.

Про це йдеться у листі-заяві Спілки археологів України, надісланому голові комісії Київради з питань культури і туризму Олександру Бригинцю.

Так зване відтворення Десятинної церкви є прямим порушенням норм світового памяткоохоронного законодавства: Міжнародної хартії з консервації й реставрації пам'яток і визначних місць, Хартії з охорони та використання археологічної спадщини, Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини, Конвенції ЮНЕСКО про захист світової культурної та природної спадщини.

Її положення вимагають збереження автентичних пам'яток й заперечують реконструкцію (відтворення або створення копій) цих пам'яток.

"Спершу мова йшла про відбудову Десятинної церкви на її колишньому місці. Тепер виникла нова ідея - побудувати іншу церкву не на підмурках Десятинної, але в рамках Старокиївської (Києвої) гори, однак цього категорично не можна робити", - заявив Бригинець.

Археологи пояснили, що будівництво на горі неможливе, бо Старокиївська гора - всесвітньо відома пам'ятка та ключове місце для вирішення питання про походження Києва. Її територія є заповідною археологічною зоною загальнодержавного значення.

Унікальний шар гори містить пам'ятки доби неоліту, трипільського, скіфського та ранньословянського часів, язичницький могильник, князівські палаци, ремісничі майстерні та братську могилу захисників Києва 1240р.

Також археологи звертають увагу на те, що будівельні роботи можуть зашкодити найстаршому дереву Києва - липі, що росте поблизу мурів Десятинної церкви, вік якої становить декілька століть.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.