Спецпроект

Путін закладе камінь для майбутнього пам'ятника Столипіну

Прем`єр-міністр Росії Володимир Путін в середу відкриє закладний камінь на місці майбутнього пам'ятника голові Ради міністрів Російської імперії (1906-1911) Петру Столипіну біля будинку уряду Росії.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу кабінету міністрів РФ.

Церемонія відбудеться в рамках засідання оргкомітету з підготовки до святкування 150-річчя від дня народження Столипіна, яке відзначатиметься 2012 року.

Чинний голова уряду РФ під час публічних виступів часто звертається до постаті свого знаменитого попередника, зауважує РІА "Новости". Путін не раз цитував Столипіна, зокрема, його крилату фразу: "Їм потрібні великі потрясіння, нам потрібна Велика Росія".

Столипін увійшов до історії як реформатор, що зробив спробу системної модернізації Росії.

"Фактично російському суспільству була запропонована національна ідеологія, базовими компонентами якої були законність і правовий порядок, розкріпачення особи, єдина і неподільна держава, сильна і виконавча влада, приватна власність і вільна праця, патріотизм і зовнішньополітичний авторитет великої держави", - зазначають у прес-службі російського уряду.

1 вересня 1911 р. в Київському оперному театрі, у присутності царя Миколи II, на Столипіна було здійснено черговий замах. Через чотири дні він помер (у цьому будинку на вулиці Гончара зараз офіс Народного руху України - ІП). Похований на території Києво-Печерської лаври.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.