Спецпроект

Путін закладе камінь для майбутнього пам'ятника Столипіну

Прем`єр-міністр Росії Володимир Путін в середу відкриє закладний камінь на місці майбутнього пам'ятника голові Ради міністрів Російської імперії (1906-1911) Петру Столипіну біля будинку уряду Росії.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу кабінету міністрів РФ.

Церемонія відбудеться в рамках засідання оргкомітету з підготовки до святкування 150-річчя від дня народження Столипіна, яке відзначатиметься 2012 року.

Чинний голова уряду РФ під час публічних виступів часто звертається до постаті свого знаменитого попередника, зауважує РІА "Новости". Путін не раз цитував Столипіна, зокрема, його крилату фразу: "Їм потрібні великі потрясіння, нам потрібна Велика Росія".

Столипін увійшов до історії як реформатор, що зробив спробу системної модернізації Росії.

"Фактично російському суспільству була запропонована національна ідеологія, базовими компонентами якої були законність і правовий порядок, розкріпачення особи, єдина і неподільна держава, сильна і виконавча влада, приватна власність і вільна праця, патріотизм і зовнішньополітичний авторитет великої держави", - зазначають у прес-службі російського уряду.

1 вересня 1911 р. в Київському оперному театрі, у присутності царя Миколи II, на Столипіна було здійснено черговий замах. Через чотири дні він помер (у цьому будинку на вулиці Гончара зараз офіс Народного руху України - ІП). Похований на території Києво-Печерської лаври.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.