Спецпроект

Путін закладе камінь для майбутнього пам'ятника Столипіну

Прем`єр-міністр Росії Володимир Путін в середу відкриє закладний камінь на місці майбутнього пам'ятника голові Ради міністрів Російської імперії (1906-1911) Петру Столипіну біля будинку уряду Росії.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу кабінету міністрів РФ.

Церемонія відбудеться в рамках засідання оргкомітету з підготовки до святкування 150-річчя від дня народження Столипіна, яке відзначатиметься 2012 року.

Чинний голова уряду РФ під час публічних виступів часто звертається до постаті свого знаменитого попередника, зауважує РІА "Новости". Путін не раз цитував Столипіна, зокрема, його крилату фразу: "Їм потрібні великі потрясіння, нам потрібна Велика Росія".

Столипін увійшов до історії як реформатор, що зробив спробу системної модернізації Росії.

"Фактично російському суспільству була запропонована національна ідеологія, базовими компонентами якої були законність і правовий порядок, розкріпачення особи, єдина і неподільна держава, сильна і виконавча влада, приватна власність і вільна праця, патріотизм і зовнішньополітичний авторитет великої держави", - зазначають у прес-службі російського уряду.

1 вересня 1911 р. в Київському оперному театрі, у присутності царя Миколи II, на Столипіна було здійснено черговий замах. Через чотири дні він помер (у цьому будинку на вулиці Гончара зараз офіс Народного руху України - ІП). Похований на території Києво-Печерської лаври.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.