Спецпроект

Людина стала на ноги ще 3,7 млн років тому

Вчені встановили, що далекі предки сучасної людини вже 3,7 мільйона років тому ходили як сучасні люди.

До останнього часу вважалося, що людська хода з'явилася 1,9 мільйона років тому, нагадує "УП.Життя".

В рамках роботи, опублікованої в Journal of the Royal Society Interface, дослідники аналізували 11 стародавніх слідів, знайдених в Танзанії поруч з містом Лаетолі в 70-х роках минулого століття.

Вважається, що ці сліди були залишені австралопітеками Australopithecus afarensis. За допомогою комп'ютерної томографії вчені створили докладні тривимірні моделі слідів, повідомляють Discovery News.

За словами вчених, традиційно вважалося, що при ходьбі людини вигин кістки в центральній частині стопи торкається землі, залишаючи характерний відбиток. Аналіз, проведений дослідниками, показав, що це не є обов'язковою умовою - як заявив один з авторів, Робін Кромптон: "У багатьох сучасних людей хода (в сенсі відбитка вигину) набагато більш мавпяча, ніж у наших предків".

Використовуючи комп'ютерне моделювання, вчені встановили, що А. afarensis ходили практично з прямою спиною, спираючись при ходьбі на великі пальці. При цьому фізично предки сучасної людини сильно відрізнялися від нас - у них були короткі ноги і витягнуті тіла.

Відбитки з Танзанії часто стають об'єктом дослідження вчених. Так, в 2010 році в журналі PLoS ONE вийшла стаття, в якій доводилося, що предки людини освоїли пересування на задніх кінцівках, перш ніж перейшли до наземного способу життя.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.