Спецпроект

Людина стала на ноги ще 3,7 млн років тому

Вчені встановили, що далекі предки сучасної людини вже 3,7 мільйона років тому ходили як сучасні люди.

До останнього часу вважалося, що людська хода з'явилася 1,9 мільйона років тому, нагадує "УП.Життя".

В рамках роботи, опублікованої в Journal of the Royal Society Interface, дослідники аналізували 11 стародавніх слідів, знайдених в Танзанії поруч з містом Лаетолі в 70-х роках минулого століття.

Вважається, що ці сліди були залишені австралопітеками Australopithecus afarensis. За допомогою комп'ютерної томографії вчені створили докладні тривимірні моделі слідів, повідомляють Discovery News.

За словами вчених, традиційно вважалося, що при ходьбі людини вигин кістки в центральній частині стопи торкається землі, залишаючи характерний відбиток. Аналіз, проведений дослідниками, показав, що це не є обов'язковою умовою - як заявив один з авторів, Робін Кромптон: "У багатьох сучасних людей хода (в сенсі відбитка вигину) набагато більш мавпяча, ніж у наших предків".

Використовуючи комп'ютерне моделювання, вчені встановили, що А. afarensis ходили практично з прямою спиною, спираючись при ходьбі на великі пальці. При цьому фізично предки сучасної людини сильно відрізнялися від нас - у них були короткі ноги і витягнуті тіла.

Відбитки з Танзанії часто стають об'єктом дослідження вчених. Так, в 2010 році в журналі PLoS ONE вийшла стаття, в якій доводилося, що предки людини освоїли пересування на задніх кінцівках, перш ніж перейшли до наземного способу життя.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.