Спецпроект

СУД ЗАБОРОНИВ СВЯТУВАТИ ЗВІЛЬНЕННЯ ЛЬВОВА ВІД НАЦИСТІВ

Львівський окружний адміністративний суд заборонив 27 липня проводити заходи на Пагорбі Слави та біля Монументу Слави у Львові, заплановані Компартією України та громадськими організаціями.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на Львівську міську раду.

За словами начальника юридичного управління Гелени Пайонкевич, таке рішення Львівський окружний адміністративний суд ухвалив напередодні, 26 липня.

Заходи на Пагорбі Слави повинні були проводити громадська організація Сокіл, Львівська міська рада ветеранів та Комуністична партія України.

У міськраді Львова нагадали, що їм надійшло чотири заявки на проведення заходів у Львові 27 липня в однаковий час і в одному місці. Дві з цих заявок надійшли від Львівської міської ради ветеранів, одна від молодіжної громадської організації "Сокіл" і від Комуністичної партії України.

У зв'язку з цим, міська рада звернулася до суду з проханням заборонити заходи 27 липня. Відповідне прохання звернутися до суду надійшло до міської ради й від міського управління внутрішніх справ, оскільки, на їхню думку, проведення цих заходів створювало загрозу суспільній безпеці.

"Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення заборонити проводити заходи 27 липня трьом організаціям, які подали заявки попередньо до міської ради. Йдеться про громадську організацію "Сокіл", Комуністичну партію і Раду ветеранів", - додала Гелена Пайонкевич.

Нагадаємо, сьогодні, 27 липня, виповнюється 67-років з дня визволення Львова від німецько-фашистських військ.

Учора прокуратура Львівщини звернулася з позовом до обласного апеляційного суду, вимагаючи визнати незаконним і таким, що підлягає скасуванню, рішення сесії Львівської міськради, що забороняє використовувати 9 травня радянську і нацистську символіку.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".