Спецпроект

СУД ЗАБОРОНИВ СВЯТУВАТИ ЗВІЛЬНЕННЯ ЛЬВОВА ВІД НАЦИСТІВ

Львівський окружний адміністративний суд заборонив 27 липня проводити заходи на Пагорбі Слави та біля Монументу Слави у Львові, заплановані Компартією України та громадськими організаціями.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на Львівську міську раду.

За словами начальника юридичного управління Гелени Пайонкевич, таке рішення Львівський окружний адміністративний суд ухвалив напередодні, 26 липня.

Заходи на Пагорбі Слави повинні були проводити громадська організація Сокіл, Львівська міська рада ветеранів та Комуністична партія України.

У міськраді Львова нагадали, що їм надійшло чотири заявки на проведення заходів у Львові 27 липня в однаковий час і в одному місці. Дві з цих заявок надійшли від Львівської міської ради ветеранів, одна від молодіжної громадської організації "Сокіл" і від Комуністичної партії України.

У зв'язку з цим, міська рада звернулася до суду з проханням заборонити заходи 27 липня. Відповідне прохання звернутися до суду надійшло до міської ради й від міського управління внутрішніх справ, оскільки, на їхню думку, проведення цих заходів створювало загрозу суспільній безпеці.

"Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення заборонити проводити заходи 27 липня трьом організаціям, які подали заявки попередньо до міської ради. Йдеться про громадську організацію "Сокіл", Комуністичну партію і Раду ветеранів", - додала Гелена Пайонкевич.

Нагадаємо, сьогодні, 27 липня, виповнюється 67-років з дня визволення Львова від німецько-фашистських військ.

Учора прокуратура Львівщини звернулася з позовом до обласного апеляційного суду, вимагаючи визнати незаконним і таким, що підлягає скасуванню, рішення сесії Львівської міськради, що забороняє використовувати 9 травня радянську і нацистську символіку.

Бій на Красному полі. Головна битва Карпатської України

Близько 2 години ранку 14 березня 1939 року Августин Волошин оголосив незалежність Карпатської України. Того ж дня незалежність проголосила Словаччина. Очільники обидвох нових європейських країн попросили у Німеччини політичного і силового захисту. Адже згідно із результатами Мюнхенської конференції, за якими Ужгород і Мукачево перейшли мадярам, Гітлер гарантував недоторканість визначених кордонів. Словаки допомогу від німців отримали, а українці – не дочекались навіть відповіді на свої телеграми. Гітлер відкладав до останнього своє рішення щодо Закарпаття. І, врешті, повідомив угорцям, що вони можуть окупувати цю частину української землі.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.