Спецпроект

СУД ЗАБОРОНИВ СВЯТУВАТИ ЗВІЛЬНЕННЯ ЛЬВОВА ВІД НАЦИСТІВ

Львівський окружний адміністративний суд заборонив 27 липня проводити заходи на Пагорбі Слави та біля Монументу Слави у Львові, заплановані Компартією України та громадськими організаціями.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на Львівську міську раду.

За словами начальника юридичного управління Гелени Пайонкевич, таке рішення Львівський окружний адміністративний суд ухвалив напередодні, 26 липня.

Заходи на Пагорбі Слави повинні були проводити громадська організація Сокіл, Львівська міська рада ветеранів та Комуністична партія України.

У міськраді Львова нагадали, що їм надійшло чотири заявки на проведення заходів у Львові 27 липня в однаковий час і в одному місці. Дві з цих заявок надійшли від Львівської міської ради ветеранів, одна від молодіжної громадської організації "Сокіл" і від Комуністичної партії України.

У зв'язку з цим, міська рада звернулася до суду з проханням заборонити заходи 27 липня. Відповідне прохання звернутися до суду надійшло до міської ради й від міського управління внутрішніх справ, оскільки, на їхню думку, проведення цих заходів створювало загрозу суспільній безпеці.

"Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення заборонити проводити заходи 27 липня трьом організаціям, які подали заявки попередньо до міської ради. Йдеться про громадську організацію "Сокіл", Комуністичну партію і Раду ветеранів", - додала Гелена Пайонкевич.

Нагадаємо, сьогодні, 27 липня, виповнюється 67-років з дня визволення Львова від німецько-фашистських військ.

Учора прокуратура Львівщини звернулася з позовом до обласного апеляційного суду, вимагаючи визнати незаконним і таким, що підлягає скасуванню, рішення сесії Львівської міськради, що забороняє використовувати 9 травня радянську і нацистську символіку.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.