Спецпроект

СУД ЗАБОРОНИВ СВЯТУВАТИ ЗВІЛЬНЕННЯ ЛЬВОВА ВІД НАЦИСТІВ

Львівський окружний адміністративний суд заборонив 27 липня проводити заходи на Пагорбі Слави та біля Монументу Слави у Львові, заплановані Компартією України та громадськими організаціями.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на Львівську міську раду.

За словами начальника юридичного управління Гелени Пайонкевич, таке рішення Львівський окружний адміністративний суд ухвалив напередодні, 26 липня.

Заходи на Пагорбі Слави повинні були проводити громадська організація Сокіл, Львівська міська рада ветеранів та Комуністична партія України.

У міськраді Львова нагадали, що їм надійшло чотири заявки на проведення заходів у Львові 27 липня в однаковий час і в одному місці. Дві з цих заявок надійшли від Львівської міської ради ветеранів, одна від молодіжної громадської організації "Сокіл" і від Комуністичної партії України.

У зв'язку з цим, міська рада звернулася до суду з проханням заборонити заходи 27 липня. Відповідне прохання звернутися до суду надійшло до міської ради й від міського управління внутрішніх справ, оскільки, на їхню думку, проведення цих заходів створювало загрозу суспільній безпеці.

"Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення заборонити проводити заходи 27 липня трьом організаціям, які подали заявки попередньо до міської ради. Йдеться про громадську організацію "Сокіл", Комуністичну партію і Раду ветеранів", - додала Гелена Пайонкевич.

Нагадаємо, сьогодні, 27 липня, виповнюється 67-років з дня визволення Львова від німецько-фашистських військ.

Учора прокуратура Львівщини звернулася з позовом до обласного апеляційного суду, вимагаючи визнати незаконним і таким, що підлягає скасуванню, рішення сесії Львівської міськради, що забороняє використовувати 9 травня радянську і нацистську символіку.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.