Спецпроект

У Львові відкопали чудово збережені казани, яким більше 600 років (ФОТО)

У центрі Львова археологи знайшли два мідні казани, що датуються ще кінцем XIV-XV століттями. Їх викопали на глибині шість з половиною метрів під час досліджень на ділянці вул. Федорова, 23-25.

Про це повідомляє "Львівський портал" із посиланням на прес-службу Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України.

За словами фахівців НДЦ "Рятівна археологічна служба", подібних знахідок на території Львова ще не було.

"Казани ми знайшли у ямі кінця XIV-XV століття, яка опускалась на 2,5 метри від тогочасного рівня поверхні. Нині є два припущення - або це була господарська яма, або своєрідна схованка того часу, - розповів керівник досліджень Юрій Лукомський. - Тепер головне питання - що це за казани? Припускаємо, що це могли бути не казани для приготування їжі, а світильники. Аби сказати точніше, треба провести дослідження, чим вкрите дно обох посудин".

Фото: portal.lviv.ua

Попри тривалий час, який казани пролежали у землі, вони дуже добре збережені і майже не окислені. Археологи це пояснюють особливістю ґрунту, який перешкоджав доступу кисню до металевих виробів.

За словами Юрія Лукомського, казани дуже добре зроблені і на той час, імовірно, коштували чималих грошей.

Розкопки на вулиці Федорова фахівці Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба". Інституту археології НАН України проводять вже чотири роки поспіль.

 Можливо, це - світильники XV-го сторіччя

На території будівництва готелю археологи знайшли унікальні дерев'яні водозбірники XIV-XIX століття, чимало цілих форм кераміки, шматки шкіри, монети, а також скарб, що складався з хрестів-енколпіонів (нагрудний хрест давньокняжої доби, в якому, зазвичай, зберігали мощі святих), квадратоподібних ланок зі зображенням лику Ісуса Христа, невеликого мідного горщика та двох маленьких (до 1 см) хрестиків. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.