Спецпроект

Комуніста Ярузельського звільнили від участі в суді

Польський суд звільнив колишнього комуністичного лідера держави Войцеха Ярузельського від участі в двох судових процесах, на яких він був обвинуваченим.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Суд ухвалив, що здоров'я не дозволяє 88-річному генералу у відставці брати участь у них. Навесні у Ярузельського діагностували рак, і зараз він проходить курс хіміотерапії.

Судові процеси продовжаться для інших обвинувачених.

Ярузельський був главою Польщі в 1981-1990 роках.

Його звинувачують у причетності до придушення робітничої демонстрації в 1970 році, коли загинули 44 людини. Тоді Ярузельський обіймав пост міністра оборони.

 Василь Стус: я захоплений польською революцією і шкодую, що не поляк

Проти Ярузельського також були висунуті звинувачення в незаконному введенні військового стану в країні в 1981 році.

Нагадаємо, в 2010 році в Польщі набув чинності закон, згідно з яким колишні співробітники спецслужб Польської Народної Республіки, а також члени військової ради, які ввели в країні в 1981 році військове положення, позбавляються привілеїв при нарахуванні пенсій.

Проте 24 лютого минулого року Конституційний суд Польщі визнав неконституційним скорочення пенсій майже вдвічі для членів Військової Ради національного порятунку, у зв'язку з чим Ярузельському, як і всім членам ВРНП, була встановлена ​​пенсія в колишньому обсязі - близько $ 2,8 тис.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.