Спецпроект

Комуніста Ярузельського звільнили від участі в суді

Польський суд звільнив колишнього комуністичного лідера держави Войцеха Ярузельського від участі в двох судових процесах, на яких він був обвинуваченим.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Суд ухвалив, що здоров'я не дозволяє 88-річному генералу у відставці брати участь у них. Навесні у Ярузельського діагностували рак, і зараз він проходить курс хіміотерапії.

Судові процеси продовжаться для інших обвинувачених.

Ярузельський був главою Польщі в 1981-1990 роках.

Його звинувачують у причетності до придушення робітничої демонстрації в 1970 році, коли загинули 44 людини. Тоді Ярузельський обіймав пост міністра оборони.

 Василь Стус: я захоплений польською революцією і шкодую, що не поляк

Проти Ярузельського також були висунуті звинувачення в незаконному введенні військового стану в країні в 1981 році.

Нагадаємо, в 2010 році в Польщі набув чинності закон, згідно з яким колишні співробітники спецслужб Польської Народної Республіки, а також члени військової ради, які ввели в країні в 1981 році військове положення, позбавляються привілеїв при нарахуванні пенсій.

Проте 24 лютого минулого року Конституційний суд Польщі визнав неконституційним скорочення пенсій майже вдвічі для членів Військової Ради національного порятунку, у зв'язку з чим Ярузельському, як і всім членам ВРНП, була встановлена ​​пенсія в колишньому обсязі - близько $ 2,8 тис.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.