Спецпроект

Львівські студенти розкопують стоянку періоду палеоліту

Перші археологічні розкопки доби палеоліту відбулися на теренах Західної України.

Про це повідомляє прес-служба Національного університету "Львівська політехніка".

Місцезнаходження було відкрито ще у 1981 році, а в 1988-89-х роках проведено археологічні розкопки.

Детальніше про вивчення доби палеоліту розповів безпосередньо організатор розкопок, завідувач відділу археології Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України, доктор історичних наук Олександр Ситник Олександр Степанович:

"Ми вивчаємо умови життя первісної людини, виявляємо межі пам'яток (стоянок) первісних людей. Досліджувана  стоянка - №1, а нараховується ще 5 таких стоянок доби палеоліту. На жаль, більшу частину стоянок зруйновано. Вони є ще Криму, а також група на Дністрі".

Homo Sapiens родом із Криму. Сенсація від українських археологів

За словами археолога, на Поділлі знаходять пам'ятки кам'яних решток, артефактів, що свідчить про життя первісних людей, про тварин, на яких вони полювали.

"Ми знайшли артефакти Льодовикового періоду. Вже знаходили знаряддя праці, кістки північного оленя, зубра, бика, роги, ребра та зуби тварин, - повідомив Ситник. - Пам'ятка важлива тим, що вона вже має конкретну дату - 2 рівня культурних шарів (верхній та нижній) датуються відповідно 20 і 40 тисяч років тому. Важливим аспектом є і наявність палеофауни - решток тих тварин, які жили поруч з людиною".

Керівник археологічної експедиції від студентської колегії "Львівської політехніки" Віктор Шепітчак також розповів, що в середньому участь у таборі беруть 30 чоловік. Студенти приїжджають добровільно, на волонтерських засадах.

Експедиція здобула підтримку Міністерства освіти. Кілька тисяч якісних знайдених артефактів підуть до Львівського історичного музею.

Довідка:

Пам'ятку розміщено на вершині крутого схилу лівого берега невеличкої річки Ігри - лівої притоки Серету. Це південні околиці с. Ігровиця Тернопільського району. На висоті 20-30 метрів від тальвегу долини спостерігається відслонення карбонатних порід (вапняків, крейди тощо).

На висоті близько 50 метрів від рівня річки знаходиться недіючий піщаний кар'єр, в якому і знайшли перші кам'яні вироби.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.