Спецпроект

На Харківщині реконструювали готське поселення (ФОТО)

На Харківщині створюють парк археологічних культур. Учасники археологічної експедиції, що працює у селищі Войтенки Валківського району, пропонують туристам відчути себе "справжніми готами".

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

У Валківському районі нині тривають розкопки одного з готських поселень 3-5 століття нашої ери. На площі у 23 гектари знайдено рештки декількох десятків будинків.

Як розповідає керівник експедиції, доцент історичного факультету Харківського Національного університету Михайло Любичев, схоже, що готи прийшли з боку Вісли, і це була багата культура, яку сьогодні називають "Черняхівською": "Уперше досить велику площу теперішніх українських чорноземів обробили саме готи за допомогою римських знарядь праці. Багаті врожаї створювали умови задля збільшення населення, появи великих поселень".

Якість знайдених виробів з кераміки та срібних прикрас свідчить про досить високий рівень технологічної обробки.

"Ми знайшли гончарський круг. Не виключно, що знайдені срібні римські монети не грали роль грошей. Скоріше, це були скарби, з яких виробляли прикраси. Тут було багато ремісників. Це був своєрідний економічний розквіт цієї цивілізації",- каже Любічев.

Вчений припускає , що більш як півтори тисячі років тому тут ішла жвава торгівля. Любічев каже, що землероби не були войовничим народом - поселення не побудовано у вигляді фортеці, у похованнях майже нема військової зброї.

Вчені вирішили повністю відтворити житло готів, яке розкопали у минулому році. Аби зайти у таке помешкання, частина якого була у землянці, треба було нагинатися.

Як розповідає археолог Кирило Мизгін, упродовж двох тижнів студенти копали котлован чотири на п'ять метрів у половину людського зросту, потім зробили стіни з дерев'яних зрубів, щілини закрили мохом, та відтворили з очерету дах.

 Реконструкція готського житла

"Це було нелегко. Ми використовували їхні інструменти. Тоді не було лопат. Тільки мотики та сокири. Готські знаряддя праці з вуглецевої сталі нам відтворили ковалі", - каже археолог.

Перша готське помешкання відтворено з ініціативи одного з місцевих підприємців, який займається "зеленим туризмом" та спільно з вченими хоче створити парк археологічних культур.

Як каже Мизгін, тут очікують прихильників "екстремального туризму": "Є можливість зануритися у готське минуле. Побудувати власноруч таке саме помешкання, зшити їхній одяг, зробити керамічний посуд і пожити подалі від галасу нашої цивілізації".

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.