Спецпроект

Музей Голодомору виконав указ Януковича про виставку

Національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" презентує виставку "Голодомор: маємо знати". Нагадаємо, що чинний президент України Віктор Янукович вважає Голод 1932-1933 років цілеспрямованим злочином тоталітарного режиму.

Про це "Історичній Правді" повідомила прес-служба Міністерства культури України.

Виставка "Голодомор: маємо знати" відкривається на виконання указу президента Януковича від 1 листопада 2010 року "Про відзначення 20-ої річниці незалежності України".

Презентація виставки відбудеться 17 серпня 2011 року об 11.00 у Національному музеї "Меморіал пам'яті жертв голодоморів" на вулиці Лаврській, 3 (Печерськ).

Янукович: "Голодомор - це злочин радянського режиму"

Експозиція об'єднує документальну, мистецьку та книжкову частини.

У документальній представлено унікальні архівні матеріали: постанови, директиви, книги реєстрації смертності, світлини, свідчення очевидців.

Підсилює бачення трагічних події 1930-х відеоінсталяція. Вона створює уявлення про перебіг колективізації та репресивні заходи радянського тоталітарного режиму.

Мистецьку частину виставки репрезентують картини знаних художників України - Валерія Франчука та Петра Савчина. 

На книжковій виставці представлено наукову літературу, розвідки і опубліковані спогади очевидців Голодомору.  

Перекази про Голодомор у родинах читачів "Історичної Правди" читайте в "Історії Голоду".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.