Спецпроект

Музей Голодомору виконав указ Януковича про виставку

Національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" презентує виставку "Голодомор: маємо знати". Нагадаємо, що чинний президент України Віктор Янукович вважає Голод 1932-1933 років цілеспрямованим злочином тоталітарного режиму.

Про це "Історичній Правді" повідомила прес-служба Міністерства культури України.

Виставка "Голодомор: маємо знати" відкривається на виконання указу президента Януковича від 1 листопада 2010 року "Про відзначення 20-ої річниці незалежності України".

Презентація виставки відбудеться 17 серпня 2011 року об 11.00 у Національному музеї "Меморіал пам'яті жертв голодоморів" на вулиці Лаврській, 3 (Печерськ).

Янукович: "Голодомор - це злочин радянського режиму"

Експозиція об'єднує документальну, мистецьку та книжкову частини.

У документальній представлено унікальні архівні матеріали: постанови, директиви, книги реєстрації смертності, світлини, свідчення очевидців.

Підсилює бачення трагічних події 1930-х відеоінсталяція. Вона створює уявлення про перебіг колективізації та репресивні заходи радянського тоталітарного режиму.

Мистецьку частину виставки репрезентують картини знаних художників України - Валерія Франчука та Петра Савчина. 

На книжковій виставці представлено наукову літературу, розвідки і опубліковані спогади очевидців Голодомору.  

Перекази про Голодомор у родинах читачів "Історичної Правди" читайте в "Історії Голоду".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.