Спецпроект

Митники не дали вивезти в Німеччину німецький антикваріат (ФОТО)

Митники припинили чергову спробу вивезення з нашої держави предметів, що можуть становити культурну та історичну цінність.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби.

До митного поста "Вадул-Сірет" прибув громадянин Німеччини на своєму авто "Volkswagen". Співробітники митниці, помітивши, що водій якось невпевнено себе поводить, запропонували вивести транспортний засіб із зони зеленого коридору у червоний.

Після заповнення митної декларації, в якій громадянин вказав про наявність у нього певної суми валюти, подарунків та 60 керамічних тарілок, його поведінка так само не змінилася. Та митники були впевнені - ручну поклажу необхідно досконало оглянути і, вже вкотре, не помилилися.

 Значок. Всі фото Держмитслужби

Серед задекларованих предметів були виявлені речі про які власник чомусь забув повідомити митників. Здивувало і те, що перстень, який, як повідомив громадянин, придбаний ним для нареченої, чомусь знаходився у чорному футлярі серед інших речей.

Чи комфортно такому особистому подарунку мандрувати поряд із німецькими губними гармошками, біноклем, німецьким хрестом 1914 року, значком із зображенням Адольфа Гітлера 1934-1936 років, портсигарами та іншими речами?

 Німецький хрест

Відповідь на це запитання відшукали експерти мистецтвознавці Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України у Чернівецькій області, адже усі виявлені предмети становлять культурну та історичну цінність.

Адже окрім перелічених предметів компанію персню  склали ще 19 фарфорових тарілок з емблемою саксонського фарфору "Meissen", який має трьохсотрічну історію і є одним із престижних логотипів серед шанувальників вишуканої розкоші. Цей товарний знак наноситься вручну на кожен виріб мейсеновської мануфактури з 1722 року.

 Вилучені речі

В минулому серед замовників мейсенської порцеляни були Катерина ІІ, князі Строганови, Юсупови та навіть сам великий Фаберже. Мейсенський фарфор не втрачає своєї цінності для колекціонерів і в наші дні.

Порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.201 Кримінального кодексу України.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.